1. Передумови епідемії денге: ескалація глобальної проблеми громадського здоров'я

Денге – це гостре вірусне захворювання, що передається комарами, спричинене вірусом денге (ВДЕН), який став найшвидше поширюваною арбовірусною хворобою у світі та становить суттєву загрозу безпеці громадського здоров'я. Протягом останніх двох десятиліть глобальна захворюваність на денге різко зросла, а кількість зареєстрованих випадків подвоюється щорічно з 2021 року [1]. У грудні 2023 року Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) оголосила глобальну надзвичайну ситуацію, пов'язану з денге, для посилення скоординованих міжнародних зусиль щодо реагування. Епідеміологічні оцінки ВООЗ показують, що приблизно 3,9 мільярда людей у ​​світі перебувають під загрозою зараження денге, при цьому щорічно відбувається приблизно 390 мільйонів інфекцій, з яких 96 мільйонів проявляються як клінічно очевидні випадки [1,2].

2 Епідеміологічні основні моменти

Епідеміологічні характеристики денге формуються взаємодією вірусологічних факторів, екології переносників, імунної відповіді хазяїна та соціально-екологічних умов. Повне розуміння цих характеристик є важливим для розробки ефективних стратегій профілактики та контролю, а також точних діагностичних підходів.

2.1 Вектори передачі та схеми передачі в містах

Вірус денге передається переважноAedes aegypti та Aedes albopictusкомарі. Серед цих видів-переносників Aedes aegypti визнаний найважливішим вектором передачі, що характеризується високою «адаптивністю до людини» та широким поширенням у тропічному та субтропічному міському середовищі. На відміну від інших комарів-переносників арбовірусних патогенів, Aedes aegypti демонструє такі ключові епідеміологічні характеристики:

-Перевага розмноження в антропогенних середовищах (наприклад, контейнери для зберігання води, викинуті шини)

-Сильний тропізм до крові людини як джерела поживних речовин

-Денна харчова поведінка

Ці ознаки визначають денге як типову«міська інфекційна хвороба»,при цьому ефективність передачі значно підвищується в густонаселених районах. Дослідження, пов'язані з ВООЗ, показали, що в умовах високої щільності населення міських районів підвищена частота контакту комарів з людиною може суттєво підвищити базове репродуктивне число (R₀) вірусу дендроенцефалії (DENV), тим самим прискорюючи поширення епідемій [2].

2.2 Глобальні тенденції поширення та рушійні фактори

Згідно зі звітами ВООЗ, кількість зареєстрованих випадків лихоманки денге у світі за останні два десятиліття зросла в геометричній прогресії [1,3]. Ця тенденція до зростання зумовлена ​​головним чином такими взаємопов'язаними факторами:

(1) Зміна клімату: Підвищення глобальної температури не лише розширює географічний діапазон придатних середовищ існування для комарів-переносників, але й скорочує зовнішній інкубаційний період денге (DENV) у комара-господаря, тим самим підвищуючи ефективність передачі. ВООЗ підтвердила, що кліматичні коливання щільності комарів є надійним предиктором просторово-часової динаміки спалахів денге.

(2) Урбанізація: Швидке та незаплановане розширення міст створило рясні місця розмноження комарів-переносників, тоді як збільшення щільності населення посилило безперервність ланцюгів передачі DENV.

(3) Глобальне переміщення населення: Міжнародні подорожі та торгівля сприяли швидкій транскордонній передачі денге, що сприяло переходу від імпортованих випадків до стійкої місцевої передачі. Дані спостереження ВООЗ показують, що між 2010 і 2021 роками у Сполучених Штатах було зареєстровано 7528 випадків денге, пов'язаних з подорожами, серед яких 3135 потребували госпіталізації, а 19 призвели до летального результату.

(4) Розширення поширення переносників: У світовому масштабі географічний ареал Aedes aegypti та Aedes albopictus продовжує розширюватися, причому комарі Aedes дедалі більше оселяються в деяких частинах Європи. Як наслідок, лихоманка денге перетворилася з традиційно регіональної епідемії на глобальну загрозу громадському здоров'ю.

2.3 Механізми спільної циркуляції та реінфекції кількох серотипів

Вірус денге складається з чотирьох антигенно різних серотипів (від DENV-1 до DENV-4). Інфекція одним серотипом забезпечує довготривалий захисний імунітет проти цього конкретного серотипу, але лише тимчасовий та частковий перехресний захист проти трьох інших серотипів. Загальна популяція повсюдно сприйнятлива до DENV, і лише у підгрупи інфікованих осіб розвивається клінічне захворювання [2].

В ендемічних регіонах одночасно циркулюють кілька серотипів вірусу денге, що призводить до можливості для людей перехворіти на кілька видів денге протягом життя. Епідеміологічні дослідження ВООЗ визначили спільну циркуляцію кількох серотипів як ключовий фактор періодичних спалахів денге [1].

2.4 Вторинна інфекція та антитілозалежне посилення

Критичним та унікальним явищем в епідеміології денге єантитілозалежне посилення (ADE)Під час вторинної інфекції гетерологічним серотипом DENV ненейтралізуючі антитіла, що виробляються під час первинної інфекції, сприяють проникненню вірусу в моноцити та макрофаги, тим самим посилюючи вірусну реплікацію. Цей механізм широко визнаний ВООЗ основним патогенним фактором при тяжкому перебігу лихоманки денге, включаючи геморагічну лихоманку денге та синдром шоку денге [1].

Епідеміологічні дані ВООЗ послідовно демонструють, що особи з вторинною інфекцією денге мають значно вищий ризик розвитку тяжкого захворювання порівняно з особами з первинною інфекцією — характеристика, яка має велике значення для спостереження за захворюванням та клінічного ведення. Важливо зазначити, що хоча ризик тяжкого захворювання підвищується під час вторинної інфекції, інфекція будь-яким серотипом DENV може потенційно прогресувати до тяжкого перебігу денге [1].

2.5 Неспецифічні клінічні прояви та ризик неправильного діагнозу

Клінічні прояви денге є помітно неспецифічними, особливо на ранніх стадіях захворювання, часто перетинаючись з проявами інших вірусних інфекцій, що передаються комарами (наприклад, вірусів чикунгунья та Зіка), а також деяких респіраторних інфекцій. За оцінками ВООЗ, 40-80% інфекцій денге протікають безсимптомно [3].

Типові клінічні прояви включають:

-Гостра лихоманка (триває 2-7 днів, може бути двофазною)

-Сильний головний біль та ретроорбітальний біль (біль за очима)

- Біль у м'язах та суглобах (зазвичай його називають «лихоманкою переломів»)

-Макулярний або макулопапульозний висип

-Легкі геморагічні прояви (наприклад, екхімоз, носова кровотеча, кровоточивість ясен)

Симптоматичну денге зазвичай поділяють на три окремі фази: гарячкову фазу, критичну фазу та фазу одужання. Приблизно менше ніж у 5% симптоматичних пацієнтів денге прогресує до тяжкої форми. Через відсутність специфічних клінічних ознак, діагностика виключно на основі клінічних симптомів є складною, що збільшує ризик неправильної діагностики та недостатньої діагностики. ВООЗ чітко наголошує, що самого лише клінічного діагнозу недостатньо для забезпечення точності, що робить лабораторне підтвердження незамінним [1].

 3 ключові моменти з документа ВООЗ «Лабораторне тестування на вірус денге: тимчасові рекомендації, квітень 2025 року»

У квітні 2025 року Всесвітня організація охорони здоров'я опублікувала оновлені тимчасові рекомендації щодо лабораторного тестування на денге, що містять авторитетні технічні рекомендації щодо глобальної діагностики денге. Ці рекомендації синтезують найновіші дані щодо лабораторного тестування на денге в контексті триваючої глобальної надзвичайної ситуації з денге та пропонують практичні рекомендації, адаптовані до умов з різним рівнем ресурсів.

3.1 Основні принципи стратегії тестування

У рекомендаціях наголошується, що діагностика денге повинна проводитися за допомогою комбінованої стратегії тестування з використанням кількох маркерів, яка базується на стадії захворювання [1]. З огляду на відсутність універсального діагностичного алгоритму, стратегії тестування слід адаптувати до місцевих епідеміологічних умов, враховуючи такі ключові фактори [1]:

-Стадія інфекції: кількість днів після появи симптомів визначає найбільш підходящий метод тестування

-Тип зразка: Придатність цільної крові, плазми або сироватки для виявлення DENV

-Регіональна епідеміологія: локально циркулюючі серотипи DENV та спільна циркуляція інших арбовірусів

-Ризик коінфекції: у регіонах із перекриваючою циркуляцією арбовірусів слід розглянути можливість проведення мультиплексного тестування для розрізнення різних патогенів.

3.2 Стратегія тестування на основі етапів

Згідно з рекомендаціями ВООЗ, лабораторне тестування на лихоманку денге повинно відповідати чітким часовим проміжкам залежно від стадії захворювання [1,2]:

(1) Тестування гострої фази (≤7 днів після початку захворювання)

-Тестування нуклеїнових кислот (молекулярне тестування): полімеразна ланцюгова реакція зворотної транскрипції (RT-PCR) та інші молекулярні методи виявляють РНК DENV з високою чутливістю.

-Тестування на антиген: виявлення антигену NS1, який стає можливим виявити протягом 1-3 днів після початку захворювання.

Під час гострої фази рівні віремії відносно високі, а тестування на нуклеїнові кислоти та антигени досягає оптимальної чутливості.

(2) Тестування на фазу одужання (≥4 дні після початку захворювання)

-Серологічне тестування: антитіла IgM зазвичай виявляються приблизно на 4-й день після початку захворювання.

У більшості випадків антитіла IgM зберігаються протягом 14-20 днів, а в деяких випадках персистенція може сягати 90 днів.

Тестування на IgG має обмежену цінність для діагностики гострої лихоманки денге через потенційну перехресну реакцію антитіл від попередньої інфекції флавівірусом або вакцинації.

(3) Алгоритм діагностики підозрюваного випадку

Керівництво містить діагностичний алгоритм для підозрюваних випадків денге, рекомендуючи відповідні методи тестування на основі днів після появи симптомів: тестування на антиген NS1 та тестування на нуклеїнові кислоти є основними підходами на ранній стадії, тоді як серологічне тестування є основним методом на пізній стадії.

3.3 Оцінювання та вибір методу випробування

Згідно з даними ВООЗ, систематична оцінка ефективності та застосовні сценарії різних тестів на денге є такими:

4 Рекомендації щодо макро- та мікротестових продуктів для виявлення лихоманки денге за сценарієм

Для підтримки профілактики та контролю лихоманки денге, Macro & Micro-Test пропонує інтегрований діагностичний портфель, що охоплює швидкий скринінг, молекулярне підтвердження та геномний спостереження, задовольняючи потреби на різних етапах управління спалахами.

4.1 Сценарій 1: Швидкий скринінг та цілеспрямований нагляд

Застосовується в клініках з лікування лихоманки, закладах первинної медичної допомоги, скринінгу в громадах під час спалахів та карантині в портах/на кордоні.

-Експрес-тест на антиген вірусу денге NS1: виявляє ранню інфекцію (1-3 дні після початку захворювання) з результатами протягом 15 хвилин для швидкого сортування.

-Тест на антитіла IgM/IgG до вірусу денге: дозволяє розрізнити первинні/вторинні інфекції для оцінки ризику тяжкого захворювання.

-Комбінований експрес-тест на антиген NS1 вірусу денге + IgM/IgG: одночасне виявлення антигену та антитіл для повноцінної діагностики.

-Тест на антитіла IgM/IgG до вірусу чикунгунья: дозволяє проводити диференціальну діагностику з лихоманкою денге для точної ідентифікації збудників.

4.2 Сценарій 2: Точна діагностика та реагування на надзвичайні ситуації

-Набір для виявлення нуклеїнових кислот вірусу денге I/II/III/IV: виявляє та диференціює 4 серотипи (межа виявлення 500 копій/мл) для відстеження спалахів.

-Ліофілізований ПЛР-набір для вірусу денге: транспортабельний при кімнатній температурі, підходить для регіонів з обмеженими ресурсами та раптових спалахів.

-Набір для мультиплексної ПЛР у реальному часі для вірусів денге/зіки/чикунгун'ї: одночасно виявляє 3 арбовіруси для ефективної диференціальної діагностики у складних спалахах.

Усі вищезазначені реагенти сумісні з повністю автоматизованою системою AIO 800 «Від зразка до відповіді», що зменшує ручне керування та перехресне забруднення, а також підвищує ефективність та біобезпеку.

4.3 Сценарій 3: Геномний нагляд та аналіз вірусного походження

Застосовується до національних референс-лабораторій, дослідницьких установ громадського здоров'я, що відповідає позиції ВООЗ щодо NGS.

Рішення для геномного спостереження Macro & Micro-Test підтримують секвенування всього геному для відстеження вірусу, уточнення ланцюга передачі, моніторингу варіантів та коригування стратегії вакцинації. Вони підтримують ручні/автоматизовані робочі процеси, покращуючи пропускну здатність та відтворюваність, дозволяючи лабораторіям перейти від рутинного тестування до розширеного спостереження, що відповідає акценту ВООЗ на посиленні моніторингу еволюції вірусів.

4.4 Цінність інтегрованих рішень

Macro & Micro-Test надає комплексні діагностичні рішення для виявлення арбовірусів, підтримуючи кожен етап боротьби зі спалахами: інструменти швидкого скринінгу для медичних закладів першої лінії, молекулярне підтвердження для точної діагностики та можливості аналізу всього геному для епідеміологічного спостереження. Завдяки високопродуктивним аналізам, гнучким робочим процесам та платформам, готовим до автоматизації, ці рішення дозволяють лабораторіям та системам охорони здоров'я посилювати готовність та реагування на нові арбовірусні загрози в усьому світі.

Посилання

[1] Всесвітня організація охорони здоров’я. Лабораторне тестування на вірус денге: Тимчасові рекомендації, квітень 2025 року. Женева: Всесвітня організація охорони здоров’я; 2025.

[2] Технічна консультативна група Глобальної ініціативи ВООЗ щодо арбовірусів. Посилення глобальної готовності та реагування на загрози арбовірусних захворювань: Заклик до дії. Lancet Infect Dis. 2026;26(1):15-17.

[3] Мікроб від Lancet. Подолання дилеми діагностики денге. Lancet Microbe. 2025;6(7):101190.